Лесь Подерв'янський. Данко (Фєєрія) Дійові особи Данко Натовп Дiя перша. Ліс, зроблений з папьє-маше. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Подекуди можна почути обривки розлючених фраз типу: "Хлопці! Хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми синці лопатою вигребаємо." Входить Данко та стріля з пістолету в повітря. Данко. Мовчать! Всі мовчать так, що навіть стає ніяково. Данко. Не розмишлять! Чмо японське! Іттіть! Голос. Та куди ж іттіть? Данко. Іттіть. Контра. Кто не хоче, вб'ю нахуй! Данко вириває з грудей сердце, яке світить карасиновим світом, і вимахує ним як фонарем. Голос з натовпу. Ні хуя собі! Данко. (Кричить.) Урааа! Вперьод, чмо японське! Всі біжать за Данком у напрямку протилежному тому з якого прийшли. Дія друга. Болото. Входить натовп з Данком. Данко. Іттіть! Голос з натовпу. Та вже мабуть прийшли. Данко. Контра. Не пиздіть. Іттіть. Голос з натовпу. Я їбав таку жизнь. Данко. Харош, пизда ваша мати. Шо поставали? Запопадливий голос з натовпу. Данко! Серце згасне! Справді. Серце в руці Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затаптує ногами. Потім вирива у себа печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем. Данко. (несамовито реве) Іттіть! Данко і натовп зниккають у напрямку протилежному тому з якого прийшли. Дія третя. Пустиня. Входить натовп з Данком. Данко. (шуткує) Вот ніхуйова пагодка. (Натовп мовчить) Данко. Шо мовчите? Га? Де Ізергіль, стара блядь! Голос з натовпу. Вчора здохла. Данко. (Невпевнено) Іттіть. Голос з натовпу. А не пішов би ти на хуй! Запопадливий голос з натовпу. Данко! Печінка згасає. (Данко кида об пол смердючу згорілу печінку) Запопадливий голос з натовпу. Данко! Нирки рви - вони горітимуть. (Данко вирива нирки. Вони горять,але не так яскраво, як хотілося. Тоді Данко і їх кидає у пісок.) Данко. Що, падлюки. Тепер довольні? (Натовп мовчить) Данко. Тепер Вам піздєц! (помирає) Голос з натовпу. Ніхуя нє піздєц! Ми тут в пустині сад зробимо! Голоси. А вірно хлопці! А діло каже! Голос. Ураааааа! Вперед, чмо японське! Всі. Ураааааа! Завіса.